У інтэрнэце з'явіўся новы кірылічны нумар
газэты ЛІТВА № XXVI (26) (AD MMXI (2011)).
Гэнак сама прапануем для вас архіў газэты
LITWA: hłos monarchisty (monarchisto balsas).

За систематические нарушения п.1 Правил сообщества, посты ув. участника kamunikat будут публиковаться лишь после одобрения одним из модераторов.

Расстраляныя ў МінскуІндэкс грамадзянаў, расстраляных у Мінску ў 1920–1950-я гг.склад. Кузняцоў Ігар

Індэкс ёсць пайменным спісам ураджэнцаў Беларусі, якія былі рэпрэсаваныя ў 1920–1950-я гг. у Мінску. Прыведзеныя дадзеныя дапамогуць сваякам і блізкім рэпрэсаваных даведацца пра іх трагічны лёс і працягнуць свае пошукі ў адпаведных архівах Расійскай Федэрацыі і Рэспублікі Беларусь. Для масавага чытача. Болей...

Невядомая БеларусьАналітычныя эсэ

У эсэістычнай форме кніга распавядае пра Беларусь, гісторыю, культуру і мэнтальнасьць яе насельнікаў. Гэта – краіна, убачаная вачыма ня толькі беларусаў, але і нашых суседзяў, палякаў і расейцаў. Аўтары кнігі – вядомыя беларускія інтэлектуалы, пісьменьнікі і гісторыкі, польскія і расейскія дасьледнікі, а таксама публічныяасобы. У 2005 г. кніга была перакладзена і выдадзена ў Расеі і Чэхіі. У Беларусі выдаецца ўпершыню. Болей...

Usich katolikau, Litwinau, konserwatorau i monarchistau winszuju iz Światam naradżeńnia Pana naszaha Jezusa Chrystusa! Jaho naradżeńnie dało paczatak pieramozie nad śmierciu. Niachaj ża i u nasz czas jano budzie aznaczać paczatak pieramohi nad cywilizacyjaj śmierci!

Christus natus est nobis!

Alaksandar Stralcou-Karwacki

A.D. MMXI (2011) miesiaca XII dnia XXIII katoliki, Litwiny i monarchisty u pradstaunikoch Ligi Monarchicznaj WKL i Krajowaha Zhurtawańnia Litwinau u Kurapatach - miescy masawaj likwidacyi niawinnych życharou Sowieckaha Źwiazu u pieraważnaj bolszaści Litwinau polskaj kultury z Kojdanauskaha pawietu - u miżwajenny czas Polskaha Nacyjonalnaha Pawietu u mieżach BSSR - ustalawali kryż la miejsca raniej ustalawanaha pradstaunikami Ligi Monarchicznaj WKL A.D. MMII (2002).

Ad imia zhadanych organizacyju pry ustanoucy kryża byli: panowie Alachnowicz Andrej, Kapucki Alaksandar, Jawid Bazyli, Winahradau Źmicier i Stralcou-Karwacki Alaksandar.

Praz niekatory czas na kryży budzie ustalawana adpawiedny szyld.

Pa ustaloucy kryża była admoulena madlitwa za duszy tut usich niawinna zabitych.

Niżej fotarelacyja:

22-ha śnieżnia u wioscy Nawasiołki Kojdanauskaha pawietu u miascowaj szkole adbyła sia teatralnaja sztuka z Batlejkaj pryświeczanaja nadychodziaczamu Światu Bożaha Naradżeńnia. Reżyseram sztuki jość czalczynia Krajowaha Zhurtawańnia Litwinau z Kojdanawa pani Weronika Ściepulonak. Taksama pani Nina Bogińska z kolegami i koleżankami z Mieńsku-Litouskaha pierakazała dzieciam, szto udzielniczali u pastanoucy padarunki-smakoćci.

Niżej fotorelacyja iz spatkańnia:

ПЕСЬНЯ ЛІТОЎСКАГА ЛЕГІЁНУ Літва жыве! Літва жыве! І слонца шле ёй промні хвалы, І столькі сэрц для Краю б’ецца! І столькі сэрцаў біцца перастала. Нас ніхто цяпер не зьвінаваціць, Нас ніхто цяпер не запытае: Ці жывуць яшчэ ліцьвіны ў сьвеце? …
Чытаць цалкам

Цікавыя замалёўкі пра ўзаеміны літвінаў са сваймі суседзьмі на Падляшшы:

Підляшук з народу не вважає себе ні мазуром, ані тим більш „литвином" - цим іменням хрестять згідно і мазур, і підляський русин своїх сусідів зі сходу Підляського воєвідства, тобто за колишнім історичним кордоном Литви; але це не кінець -„литовською" називає і мову цього населення, тобто білоруські говірки. „Литвинів" таких підляшуки вважають нижчими розумово від себе; має це бути „темний народ"; ходить у личаках та сидить у „димних" (курних) хатах - ні перших , ні других на Підляшші вже немає"…

…Білоруси поділяються в нас на дві діалектні групи. На південь від Нарви - то поліщуки, вони „декають" (напр., пуойде, прийде). А білоруси, які живуть на північ від річок Нарва і Наровка, - „дзєкають" (напр., пойдзє, прийдзє). Інколи називають їх „литвинами". Литвинів цих менше, ніж поліщуків, яких останнім часом щораз частіше називають підляшуками.

Підляшуки, або підляші, чогось дуже не люблять литвинів, перекривляють їх і називають лестунами. Говорять: „Як сир не закуска, так і літвін - не чоловіек". Підляші доводять - саме під час застілля, що литвини це гультяї, які лише люблять хвалитися і нічого більше не роблять. Це самр. плетуть литвини про підляшів (поліщуків).

Бувши одного разу на весіллі, наслухалася я розмов одної литвинки з підляшами.

- Ти для мене так подобаєшся, Галінко, што як пуойдемо на забаву, то всіє танці буду з гобою танцюваті, - залицяється кавалір.
- Адчапіся, падляшиско ти! - кричить майже з ненавистю гарна литвинка. - Пєрастань мнє тут „декаць" і „векаць", лєпєй ужо па-польску гавари да мянє!
- А што, пудляші то вже не люде?
І тут устряв його друг:
- Ой, Костя, нема чого з єю говориті. Чи наша діевчина гуорша од літвінкі? Ніе! Наша ще ліепша. Пудляш - то чоловіек наш, а літвін - то чортув син!
- Гет'а вжо няправда, - обурилася, почервонівши, литвинка. - Як сир - нє закуска, так падляш - нє чалавєк!..

Дві мої родички вийшли заміж за підляшів і говорять по-підляському. Запитала я їх, чого ви тітки не говорите по-нашому? А вони на це:
- І ти б навчилася по-підляському, коли б усі сміялися з тебе і перекривлювали, навіть удома, і називали литвинкою...

С.В. Полехов, Государственный переворот 1432 г. в Великом княжестве Литовском, 2010, 14 c., PDF, 9.5 Мб
В статье рассматриваются причины государственного переворота 1432 г. в Великом княжестве Литовском (ВКЛ), который привел к началу гражданской войны между великим князем Сигизмундом Кейстутовичем и его свергнутым предшественником Свидригайло Ольгердовичем. Автор показывает, что конфессиональная политика Свидригайло, вопреки традиционному мнению (распространенному в отечественной историографии) не была причиной государственного переворота. На основе анализа комплекса имеющихся источников автор приходит к выводу, что часть великокняжеского окружения была недовольна последовательной политикой Свидригайло, направленной на разрыв польско-литовской унии. Такая политика представляла собой один из вариантов решения вопроса о взаимоотношениях ВКЛ с Польшей, который занимал ключевое место в политической жизни ВКЛ с конца 20-х гг. XV в.UPD:
С.В. Полехов, Внутриполитический кризис в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века, Автореферат диссертации, на соискание учёной степени к.и.н., PDF
Источники не подтверждают мысли, утвердившейся в историографии, будто активность общества русских земель в конфликте 30-х гг. XV в. была вызвана стремлением князей и бояр этих земель участвовать в решении общегосударственных вопросов. Не подтверждает этого и анализ событий начала 40-х гг., а также данные о развитии «протопарламентских» институтов (рады и сейма) и личном составе окружения великих князей литовских в XV в. Вплоть до конца века принципы представительства на сеймах не были сформулированы, их состав был в значительной степени случайным, а степень интеграции русских боярских родов в правящую элиту ВКЛ оставалась очень низкой. Интересы той или иной локальной элиты, которая определяла позицию местного общества в более широком смысле слова, были связаны прежде всего с «её» регионом. Она стремилась в первую очередь получить новые владения (земли, дани, зависимых людей) или закрепить за собой и расширить традиционные права – например, добиться исключительного права для себя держать волости в «своей» земле или более широких прав собственности на недвижимое имущество. Значительную роль в событиях внутриполитического кризиса в ВКЛ играли также личные связи князей и бояр друг с другом, с тем или иным «великим князем». Это объясняет, почему с поражением Свидригайла как претендента на литовский престол в конце 1430-х гг. группировка его сторонников распалась, а в начале правления Казимира отдельные земли – Смоленская, Киевская, Луцкая, Жемайтия – не пытались объединить свои усилия в выступлениях против центральной власти.

Юзеф Брандт (1841-1915) - польский художник, основная часть полотен которого была посвящена военной истории Речи Посполитой 17 столетия.

Богородица

Борьба за турецкое знамя

Сдача штандартов

Схватка с татарами

Возвращение победителей

Табор

Лисовчики

Бунчужный

Казачья свадьба

Казак на коне

Хотинская битва

Запорожский обоз

Возвращение из Вены

Ярмарка в Балте

Казак и девушка

Всадник

Молитва в степи

Разговор у колодца

Прощание

Разведка

Посполито рушение

Проба коня

Битва при Колдинге

Казацкий ездок

Лошадь на аркане

Прадказальная рэакцыя. Але іх ужо нічога не выратуе. Бо яны ў пройгрышы па вызначэньні. Калі яны маўчаць пра Літвінаў, значыць Літвіны аб сабе скажуць. Калі яны пачнуць казаць пра нас, тады людзі пра нас даведаюцца.


http://vsr.mil.by/2011/09/07/belorusy-i-litviny-vozmozhno-li-soglasie/

http://vsr.mil.by/2011/09/08/belorusy-i-litviny-vozmozhno-li-soglasie-2/

Таким образом, с одной стороны, на территории Беларуси в результате векового насилия над «русинами», составлявшими большинство населения старобелорусских земель, сформировалась этнокультурная категория «литвины». Ее главной движущей силой была изменившая своему народу белорусская знать. Перенимая западнохристианские ценности, «литвины» выступали антагонистами белорусов с их ориентацией на православно-славянскую культуру. До 1917 года они воспринимались внешними силами, в том числе и руководством царской России, в качестве представителей воли всего белорусского народа. И для этого имелись все основания, поскольку они владели абсолютным большинством материальных и интеллектуальных ресурсов белорусского общества. Но уже в 40‑е годы XIX столетия из числа православных священников и государственных крестьян начала зарождаться национально ориентированная белорусская интеллигенция, а за годы советской власти из числа белорусов выросла техническая, научная, творческая и политическая народная элита, способная управлять государством, формулировать и отстаивать цели, задачи и интересы Беларуси. «Литвины» потеряли монополию на доминирующее положение в обществе и влияние на духовную жизнь. И в настоящее время их потомки не имеют ни морального, ни исторического права говорить от имени белорусского народа, называть его «литвинским» и по-прежнему отстаивать концепцию «адраджэння», навязанную ими в 1990‑е годы молодой Республике Беларусь в качестве государственной историографии, отражающей не историю белорусского народа, а субъективные взгляды «литвинов» как отдельной социальной группы на прошлое нашей страны.

С другой стороны, со всем основанием сегодня можно сказать, что в ходе своего исторического развития белорусский народ тесно взаимодействовал с польской, литовской и российской цивилизациями,оказавшими значительное влияние на его национальную идентичность.Однако наши предки, белые русы, имели собственный геополитическийвектор. Они мужественно отстаивали в течение веков свою веру, культуру и традиции. Именно благодаря их самоотверженной стойкости мы сегоднясумели создать суверенную, независимую Республику Беларусь. И по мере укрепления ее государственности растет национальное самосознание белорусского народа, понимание как общности с литовцами, поляками и россиянами, с одной стороны, так и принципиальных различий с ними, с другой. Происходит непростое, порой противоречивое осознание своей роли и места во всемирной истории: мы — Белорусы, Русские Европейцы.

Вместе с тем многоконфессиональный и полиэтничный народ современной Беларуси объединяет потомков и русинов, и литвинов, и россиян, и поляков, и иудеев, и татар, являющихся гражданами одного государства. И от внутреннего понимания необходимости единства, желания идти на компромиссы на основе исторической правды, объективной оценки событий прошлого во многом зависят социальная стабильность и мир на белорусской земле.

Все наверное знают и пользуются замечательным ресурсом "Восточная литература" www.vostlit.info на котором собрано огромное колличество источников на русском языке.

Сегодня ресурсу нужна Ваша помощь, нематериального характера, а с затратой только времени и внимательности. У кураторов проекта накопилось множество отсканированных текстов, на распознавание которых не хватает ни сил ни времени.

Поэтому все, кто имеет желание и время помочь дальнейшему наполнению сайта новыми источниками, могут обратиться к нам, написав письмо на адрес schulsinger@gmx.de

Заранее благодарю за помощь!

 Niahledziaczy na lewackija prowokacyi, Marsz Niepodległości adbyu sia i zhramadziu dosyć wialikuju kolkaść ludziej - kala 20 tys.

Tut video, jakoha nie pakazwali pa "polskich" kanałach:

http://www.youtube.com/watch?v=0lgLeATIGug&feature=feedlik

Światkujem Dzień Niezależnaści Polszczy z dwuch pryczyn: heta naszyja pabratymcy z czasou I Reczypaspalitaj, pa druhoje dziela abarony czastki naszaj Wialikalitwy u czasach II Reczypaspalitaj ad bolszewickaha barbarstwa.

Jeszcze Polska nie zginęła!

P.S. Sutyczki u Warszawie u hety dzień razpaczali prowokatory z Antify z Niamieczczyny, jakim wyrazna nie padabausia Marsz Niepodległości. Nie lewackim bajoukam!

U wieraśni 2011, na kanale LNK u Litouskaj Respublicy u pogramie "Biez tabu" wyjszau nastupny karotki reportaż:

http://www.betabu.lt/video/5aejgh

Niżej pierakład:

Niewierahodna, ale u bliżejszym czempionacie Europy Biełarusy buduć pierażywać za Litwu!
U Litwu prybyu pradstaunik partyi BNF Alaksandar Stralcou, jaki śćwiardżaje, szto Litoucy i Biełarusy heta tyja ż samyja Litoucy: „Pakolki Biełarusy heta taksama bałty, tolki sławianizawanyja bałty. My haworym zaraz pa biełarusku ci pa polsku, ale heta byli bałty.” Pan Alaksandar jak i tysiaczy Biełarusau ciapier, szukaje swaje karani – i usie hetyta karani wyrastajuć z adzinaj dziarżawy: "Litoucy i Gudy (Biełarusy) utwarali adzinstwa u Wialikim Kniastwie Litouskim u jakim my mieli supolnuju dziarżaunaść i supolny patryjatyzm". Chacia dzieci pana Alaksandra chodziać u biełaruskuju szkołu, usie wyuczać taksama i litouskuju mowu. Dzieciam pry chroście byli nadany litouskija imiony: Stefan Kazimier, Żygimont Uładzisłau, Maryja Tereza, a starejszamu Witaut! – „My nadali swaim dzieciam litouskija imiony, bo my Gudy (Biełarusy) taksama bałty i można skazać Litoucy”, - każa pan Alaksandar. Kaliści Litoucy i Biełarusy mieli supolnuju dziarżawu na praciahu nawat 500 let. Można ab he tym dumać i ciapier: „Heta była supolnaja historyja, taksama historyja suczasnych Litwy i Biełarusi: terytoryi Litwy i Biełarusi byli adnoj dziarżawaj. Ale najbolsz pan Alaksandar nadaje honar litouskaj mowie. Jak mowaznauca (amatar) jon wiedaje, szto heta najstarejszaja, najmiesz źmienienaja z mowa Europy: „Litouskaja mowa – najstarejszaja z indaeurapejskich mowa, maje supolnuju leksyku z łacin skaj, niamieckaj i sławianskimi mowami” – każa pan Alaksandar. Kaliści Litoucy byli wialikimi prabaćkami europejskich narodau, tamu moża i siońnia nam pawinna należać zołata czempionatu Europy. My wyjhrajem!
P.S. Nadpis, szto czasam źjaulajecca na ekranie: „Alaksandar Stralcou. Biełarus. Litouski patryjot.

Pradstauniki Ligi Monarchicznaj WKL tradycyjna uziali udzieł u paminalnym sześci wa uroczyszcza Kurapaty, z nahody zbliżajuczaha sia Dnia Zadusznaha 2 listapada.

Pry kryży pastaulenym katolikami, Litwinami i pradstaunikami Ligi Monarchicznaj WKL z Hrodna, Krupki, Maładeczna, Mahylewa, Mieńsku-Litouskaha, Pińska, Rosi, Tałaczyna i Waukawyska byu admouleny Anioł Pański za duszy usich niawinna zamardawanych u Kurapatach bolszewikami.

Requiescat in Pace! Niachaj spaczywajuć u supakoi! Amen

Usich chto czuje siabie Litwinam albo Wialikalitouskim monarchistym, zapraszajem na paminalnaje szeście da Kurapatau. Pradstauniki Ligi Monarchicznaj buduć pad sztandaram, na jakim wyjauleny abraz Matki Boskaj Astrabramskaj, pamiż dźwiumia Pahoniami. Paczatak a
11.00 30 kastrycznika u Miensku ad zakładu hadzińnikau (park "Czeluskińcau).


Усіх, хто адчувае сябе Літвінам альбо Вялікалітоўскім манархістам, запрашаем на памінальнае шэсьце ў Курапаты. Прадстаўнікі Лігі Манархічнай будуць пад штандарам, на якім выяўлены абраз Маці Божай Астрабрамскай, паміж дзьвюмя Пагонямі. Пачатак а 11.00 30 кастрычніка ў Менску ад заводу гадзіньнікаў (парк "Чэлюскінцаў").

Правы чалавека i сродкі масавай інфармацыіВучэбна-метадычны комплекс для студэнтаў Інстытута журналістыкіТычко Галіна

Разглядаецца станаўленне, сучасны стан i развіццё правоў чалавека праз прызму сродкаў масавай інфармацыі. Вызначаецца роля i значэнне міжнароднага права ў рэалізацыі свабоды слова. Аналізуецца дзейнасць сродкаў масавай інфармацыі (у тым ліку i айчынных) як гаранта захавання правоў чалавека, а таксама міжнародная практыка абароны свабоды слова. Значная ўвага надаецца даследаванню дзейнасці нацыянальных журналісдкіх i пісьменніцкіх арганізацый па абароне свабоды CMI. Болей...

Typowa bizantyjski sposab abmierkawańnia problemu. Z razumnymi wyhladami specyjalisty "otstranionno" abmiarkouwajuć problem aborcji. Pry hetym nichto ź jich nie "zrit w korień", nia bacyć wa usim problemie najważniejszaha pytańnia i nie abmiarkouwaje jaho:
prysutniczaje tut fakt świadomaha zabojstwa czaławieka ci nie?

Asabliwa wyklikajuć spaczuwańnie pani, jakija u bolszaści za aborty, a adna ź ich jich i robie. Jak uwohule można źjaulaci sia na ekranie i nia mieć zakidau sumleńnia?! Napeuna paniaćcie dusza im niewiadomaje. Baciuszka natomiest wyhladau jak element interieru, jaki chacia i kazau prawilnyja słowy, ale bolsz zaścierahausia pakryudzić kahości z surazmouczyń.

Boża zbau nas ad hetych razumnikau!


http://news.tut.by/society/255581.html