Ідея відродження Речі Посполитої

Як відомо, історія не знає умовного способу. Тому замість роздумів над минулим, подивимося на сучасність і майбутнє.

Дві криваві світові війни принесли несподівані наслідки і навіть вигоди для колишньої Речі Посполитої. Головне диво - виснажені Росія та Німеччина втратили свій безпосередній контроль над краєм.

Самої Речі Посполитої, правда, теж вже немає. На її місці виникли 5 національних держав: Білорусь, Латвія, Литва, Польща та Україна. І якщо ми з'єднаємо ці шматки в "Нову Річ Посполиту" (НРП), то з подивом побачимо, що її територія збільшилася майже вдвічі - з 733 500 (1772 р.) до 1 253 696 кв.км. (зараз). Виглядає, як неймовірна геополітична перемога! Але невикористана і тому безсенсовна.

Я переконаний, що ідея відродження Речі Посполитої ще виникне. Але напевно, вже буде пізно: чи Берлін почне повертати Сілезію, чи Москва почне руйнувати Україну або приєднувати Білорусь ...

Однак припустимо на хвилину, що народи наших країн зараз же вирішили об'єднатися в НРП. І ось що ми могли б отримати:

Країна	Населення	%	Площа, кв.км.	%	ВВП* (млрд.$)	%
Білорусь	9 489 000	10%	207 600	17%	119,554	10%
Латвія	2 231 503	2%	64 589	5%	32,346	3%
Литва	3 366 357	3%	65 200	5%	52,749	4%
Польща	38 138 000	38%	312 679	25%	685,594	58%
Україна	45 999 934	46%	603 628	48%	294,564	25%
Нова Річ Посполита	99 224 794	100%	1 253 696	100%	1 184,807	100%

* - ВВП - Валовий внутрішній продукт за 2009 рік, розрахований за паритетом купівельної спроможності.

Для порівняння:

Німеччина - 82 060 000 осіб, 357 022 кв.км., 2 806,987 млрд. $
Росія-141 903 979 осіб, 17 075 400 кв.км., 2 216,390 млрд. $

Перші висновки такі - з НРП були б змушені рахуватися обидва її історичних противника. У неминучому майбутньому протистоянні ми могли б нарешті спертися на власні сили, а не на примарні Будапештські обіцянки. Взагалі, про цінність європейських "гарантій" можуть розповісти поляки - на прикладі англо-французької "допомоги" в 1939 р.

Звичайно ж, краще не доходити до збройного протистояння з Росією та Німеччиною. Особливо з ядерною Росією. Тут треба враховувати всі чинники - від прав російськомовної громади до Калінінградського питання.

Крім зовнішніх викликів будуть і внутрішні загрози. Перш за все, це проблема деяких специфічних регіонів, на зразок Віленського краю. Релігійне питання також слід враховувати, хоча воно зараз не таке гостре, як у XVII ст. У НРП більшість віруючих буде римо-католиками, православних - менше 40%, протестанти та уніати - явна меншість.

Нова країна буде мати потужний економічний потенціал: з трильйонним ВВП не гріх і власні супутники в космос запускати. До того ж - багаті родовища корисних копалин, різноманітна промисловість, родючі землі, вихід на два моря, контроль майже над усім тразітом Схід-Захід ...



Але економічні проблеми - мабуть, головна перешкода для нормального функціонування нової Речі Посполитої. Чи погодяться більш розвинуті західні регіони тягти на собі відсталий Схід? Чи зуміє вся НРП збільшити свій ВВП хоча б удвічі, щоб змагатися з потужними сусідами?

Перемогти названі проблеми може лише гнучка система правління, яка поєднує і централізацію, та самоврядування. Ну ви зрозуміли - я про свою улюблену монархію. Так, тільки король (імператор?) може надати необхідну стійкість державі і забезпечити наші свободи.

Історія не має умовного способу. Футуристичні прогнози також коштують недорого. Але якщо деяка кількість людей з вірою в серці прагне конкретнє майбутнє, Бог їм допомагає.

Економіка нової Речі Посполитої

У читача може виникнути законне питання: а що може запропонувати нова Річ Посполита своїм народам, окрім романтики та духовності? Спробую відповісти з економічної точки зору, тим більше, що це моя професійна спеціалізація.

Після закінчення холодної війни могутні сусіди швидко поставили на коліна економіку колишньої Речі Посполитої. З одного боку, Росія тягне величезні гроші за енергоносії (між іншим, російські родовища свого часу розробляв весь СРСР). З іншого боку, Євросоюз знищує нашу промисловість, енергетику та сільське господарство - щоб зручніше було нав'язувати нам свої товари та послуги. Ось дані ЦРУ за 2009 р. по імпорту та експорту (млрд.$):

Країна	Імпорт	Експорт	Торговельний баланс	Зовнішній борг
Білорусь	22,400	18,040	-4,360	17,08
Латвія	8,849	6,721	-2,128	38,01
Литва	15,630	14,680	-0,950	36,43
Польща	141,700	134,700	-7,000	201,20
Україна	45,580	41,490	-4,090	88,92
Нова Річ Посполита	234,159	215,631	-18,528	381,64

Загальний зовнішній борг порівняно невеликий, в тій же Німеччині або Норвегії він значно більше. Однак, на відміну від них, ВСЕ країни нової Речі Посполитої мають негативне сальдо зовнішньої торгівлі. Колонка "Баланс" показує жорстоку правду: наші держави швидко йдуть до банкрутства, а весь край в цілому втрачає майже 20 мільярдів доларів щорічно!

Але чи може бути інакше, коли нам не дають працювати, виробляти товари та продавати їх? Наприклад, Євросоюз не шкодує кольорового паперу, щоб у прибалтів заростали поля і ліквідувалася енергетика. Росія блокує нафтопроводи, щоб зупинялися НПЗ і банкрутували заводи. У той же час обидва монстри займаються економічним шантажем і дуже неохоче пускають нашу продукцію на власні ринки - наприклад, росіянам смачніше бразильське м'ясо, ніж польське. У результаті армії наших безробітних змушені емігрувати і на своїй шиї піднімати російську та європейську економіку, поки власна Вітчизна гине в бідності...

Жодна держава нашого краю досі не вийшла з цього жалюгідного стану, і ніяких передумов для змін немає. Адже ні Брюсселю, ні Вашингтону, ні Москві наш добробут і безпека не цікаві абсолютно. І це нормально! Нарікати на них - означає уподібнюватися Гаїті, що скаржиться на малу допомогу.

А зараз головне питання: чи допоможе нова Річ Посполита впоратися з цими проблемами? Я вважаю, що безумовно так - тому що тільки ми самі можемо істотно допомогти собі.

Для початку - шок: у загальному імпорті (234 млдр. $ - див. попередню таблицю) торгівля між країнами самої Речі Посполитої не досягає навіть 20 мільярдів!

Я вважаю, що це - нахабний злочин проти наших народів. Очевидно, що лише за рахунок оптимізації внутрішньої торгівлі нова Річ Посполита може вийти на позитивний платіжний баланс.

Але це тільки перший крок. Знову за допомогою ЦРУ проаналізуємо, з яких країн Річ Посполита імпортувала найбільше в 2008 році:



Ми бачимо, що цілих 42% йде з Росії та Німеччини. Таким чином, наш край з власної кишені щорічно платить 92 млрд. $ ... двом своїм історичним ворогам! На мою думку, це питання державної безпеки, причому надзвичайної важливості. Що тут Річ Посполита могла б змінити?

Щодо російського імпорту:

1) Для потреб опалення терміново перейти з російської нафти і газу на польське та українське вугілля.
2) Не робити дурниць з будівництвом нових АЕС, оскільки українські АЕС і ГЕС здатні забезпечити всю потребу краю в електроенергії.
3) Переорієнтувати машинобудівників на українську чорну металургію.
4) Всім краєм працювати над перспективними проектами: вітроенергетикою і видобутком сірководню в Чорному морі.

Щодо німецького імпорту:

1) Імпортозаміщення власною продукцією.
2) Заборона імпорту готових виробів.
3) Імпорт виключно технологій.
4) Диверсифікація імпорту за рахунок інших країн Європи.

Хтось скривився при слові "імпортозаміщення"? Так, я підкреслюю: на цьому етапі Речі Посполитої просто необхідна зважена автаркія. Тим більше, що ми не ледарі, не дурні і не безрукі. Якщо не вірите - вивчайте економічну карту нової Речі Посполитої. Вона зроблена на основі ще радянських даних, оскільки з тих пір майже нічого не додалося (клікабельно - 1,7 Мб):



Дам лише короткий перелік тієї сили, якою ми володіємо, але не користуємося зі взаємною вигодою:

- Весь спектр важкої і легкої промисловості, суднобудівництво, виробництво літаків і навіть ракет, сучасних легкових машин, вантажівок, автобусів, потягів, комунальної, сільськогосподарської, складської техніки, різноманітна хімічна, будівельна, оптична і деревообробна промисловість.

- Самі родючі в Європі чорноземи, велике тваринництво, риболовецьке господарство, величезні лісові масиви.

- Різноманітні корисні копалини - у дефіциті лише нафта і кольорові метали.

- Висококваліфіковані інтелектуальні кадри (один тільки ринок офшорного програмування чого вартий), працьовиті робітники і селяни.

- Поки ще не зруйнована наука і військово-промисловий комплекс.

- І нарешті, пляжі Балтики і Чорномор'я, Кримські і Карпатські гори, білоруські ліси і озера, призначені Самим Богом для туризму і оздоровлення.

Нам залишається тільки скористатися цим багатством, оптимізувати і зав'язати економіку в єдиний організм. На це здатний тільки загальний верховний Господар, який змусить олігархів піклуватися не тільки про власній гаманець і буде надійним гарантом для зарубіжних інвесторів.

Крім того, єдиний Монарх-Господар знайде загальнодержавні перспективні проекти, сконцентрує фінансовий, науковий, людський і промисловий потенціал для їх вирішення. На поверхні лежать такі речі, як:

1) будівництво автомобільних, залізничних, морських, річкових, трубопровідних, електричних, повітряних та інформаційних каналів Захід-Схід та Північ-Південь зі спеціалізованою інфраструктурою і сервісом. Наш край повинен не створювати перешкод транзиту, а навпаки, всіма силами сприяти йому - адже це одне з основних джерел валютних надходжень.
2) Альтернативна енергетика та інші програми імпортозаміщення.
3) Створення спільних наукових центрів, інвестиції у фундаментальну та прикладну сфери.
4) Модернізація та диференціація відсталих галузей господарства, медицини, освіти.
5) Підготовка ефективних господарських і державних менеджерів.

Ці та інші проекти стали б локомотивом нашої економіки, дали б роботу сотням тисяч осіб, а в майбутньому стали б джерелом постійного державного доходу.

Те, що я пишу - ніяке не відкриття. Все це було очевидно великій кількості людей ще наприкінці 80-х. Зенон Пазняк тоді назвав цей проект БЧС (Балто-Чорноморська Співдружність). З тих часів витрачено даремно два десятиліття - два найкращих десятиліття, поки Росія і Німеччина були занадто слабкими, щоб втручатися в наші справи. Зараз світова криза, можливо, дає нам ще один шанс. Не втратити його - наша задача.

Джерело: aliaks

Latviešu	Жити разом -	Па-беларуску
Lietuviškai		По-русски
Polska	наша доля	Українською